Наслідки конфіскації російських суверенних активів

KSE Institute оприлюднив новий звіт під назвою «Наслідки конфіскації російських суверенних активів», у якому розглянуто економічні застереження, що зазвичай висловлюються стосовно ініціатив вилучити заморожені резерви Росії. У доповіді особливу увагу приділено можливим наслідкам для європейських боргових ринків і ролі валют країн G7.

Цей ґрунтовний аналіз публікується в надважливий період, коли геополітична ситуація зазнає кардинальних змін — зокрема, через можливе послаблення підтримки України з боку США. Це знову актуалізувало дискусії щодо повного вилучення понад 300 мільярдів доларів заморожених російських активів для фінансування оборони й відбудови України.

Ключові висновки:

• Відсутність доказів перетікання резервів в інші валюти: Попри побоювання, що блокування російських активів спричинить глобальний перехід від валют країн G7, за три роки від початку заморожування коштів такого процесу не зафіксовано. Центральні банки досі мають вкрай обмежені альтернативи валютам G7 для формування резервів. Зокрема, через це Центральний банк Росії так і не зміг убезпечити свої активи від блокування.
• Обмежений вплив на статус валют: Навіть якщо окремі країни намагатимуться відмовитися від решти валют G7 на користь долара США, це буде обмежено реаліями економічної взаємодії, торговельними зв’язками та потребою в диверсифікації.
• Невизначений вплив на ринки суверенного боргу, можливий і позитивний сценарій: На відміну від поширених осторог, конфіскація може знизити дохідність європейських облігацій, бо потреба в додатковому запозиченні (близько 230 мільярдів євро для забезпечення оборони й відновлення України) зменшиться.
• Керовані ризики від зростання відсоткових ставок: Навіть якщо внаслідок конфіскації прибутковість облігацій зросте на 50 базисних пунктів у країнах, що вдадуться до вилучення (окрім США, які, ймовірно, не братимуть участі), додаткові витрати в 37,3 мільярда доларів розподіляться між кількома економіками — найбільшу частку сплачуватимуть Японія, Велика Британія та Франція. Хоча сума вагома, вона є лише частиною перебільшених оцінок, що виникають, коли цей можливий приріст ставок застосовують до всього боргу G7, а не лише до нових запозичень чи облігацій, що рефінансуються.
• Надійні інституційні механізми захисту: Європейський центральний банк має ефективні інструменти, як-от Transmission Protection Instrument (TPI) та механізм Outright Monetary Transactions (OMT), що дають змогу відбивати потенційні політично мотивовані атаки на ринки європейського суверенного боргу.

Прецедент закріплюється діями, а не бездіяльністю

Критики найчастіше згадують можливі наслідки встановлення прецеденту конфіскації суверенних активів, проте часто упускають із уваги небезпечний прецедент, який утворився б у разі бездіяльності. Це могло б означати, що держава може дозволити собі неспровоковану агресію без суттєвих фінансових наслідків. Дозволити Росії дестабілізувати мир у Європі та водночас зберегти недоторканними її закордонні активи — означає підірвати самі засади міжнародного правопорядку.

Росія вже вдається до конфіскації

Росія від початку 2022 року вже експропріювала понад 50 мільярдів доларів іноземних активів і, ймовірно, продовжить цю практику. Досвід останніх десятиліть свідчить, що Росія не вперше вилучає іноземні інвестиції — і часто робить це без жодних офіційних «геополітичних» виправдань. Уряди не повинні покривати збитки компаній, які свідомо працювали в авторитарній державі, відмовляючись від близько 230 мільярдів євро, доступних для захисту Європи та відбудови України. Фактично, тоді платники податків узяли б на себе витрати, що мали б стати ризиком приватного бізнесу.

У висновку звіту підкреслюється: якщо Сполучені Штати справді зменшать підтримку України, європейським країнам доведеться брати на себе значно більшу частку тягаря оборони від російської агресії. Конфіскація заморожених російських суверенних активів допоможе профінансувати ці потреби без надмірних додаткових витрат, про які кажуть критики.