Доходи Росії від експорту нафти зросли до $17,2 млрд у березні 2024 року завдяки вищим світовим цінам на нафту та збільшенню обсягів експорту сирої нафти, згідно з Російський експорт нафти морем зріс на 4% у березні завдяки збільшенню поставок сирої нафти на 12% (+400 тис. барелів на добу), тоді як експорт нафтопродуктів скоротився на 6%. Примітно, що Індія збільшила імпорт російської нафти на 3% (до 1 445 тис. барелів на добу), що дозволило їй закріпитися на позиції найбільшого імпортера російської сирої нафти. Тим часом Туреччина задовольняє близько двох третин свого попиту за рахунок російських нафтопродуктів. При цьому з листопада 2023 року загальний обсяг її імпорту перевищив 800 тис. барелів на добу.
Натомість лише 36% експорту нафти здійснювалося танкерами зі страхуванням IG P&I. Для інших поставок Росія використовувала свій тіньовий флот. Він забезпечив експорт близько 2,8 млн барелів сирої нафти та 1,1 млн барелів нафтопродуктів на добу в березні.
Зокрема, 223 завантажені танкери тіньового флоту без страхування IG P&I вийшли з російських портів, тоді як 2 танкери були задіяні в перекачуванні нафти з судна на судно (STS-трансферт) у березні 2024 року. Оскільки 85% цих танкерів понад 15 років, ризик виливу нафти в морі зростає – потенційна катастрофа, за яку Росія, швидше за все, відмовиться платити.
Стратегія Міністерства фінансів США щодо введення санкцій проти окремих суден тіньового флоту дозволила вивести їх з регулярного комерційного обігу. Станом на 12 квітня 2024 року OFAC застосувало санкції проти 41 танкера: 37 з яких були розвантажені без запланованих рейсів, тоді як 3 завершували свої поточні рейси. Одне судно здійснює каботажні перевезення, порушуючи санкції OFAC, але тільки в межах Чорного моря. 4 квітня Міністерство фінансів США також запровадило санкції проти Oceanlink Maritime Dmcc та її 13 танкерів за зв’язки з Іраном – 7 з них також перевозили російську нафту без страхування IG P&I.
Росії вдалося розширити свій тіньовий флот, а саме – ввести в експлуатацію 35 нових танкерів на заміну 41 судна, внесеного до списку SDN OFAC у грудні 2023 року. Ці танкери, яким понад 15 років, управляються менеджерами за межами ЄС/ G7. Дев’ять з них брали безпосередню участь у завантаженні іранської нафти в Ірані або через STS-трансферти у 2021-2023 роках, згідно з даними Kepler.
Росія також продовжує уникати санкцій тіньового флоту, передаючи підсанкційні танкери новим компаніям. Наприклад, коли чотири зареєстровані в ОАЕ судноплавні компанії потрапили під санкції Великої Британії, вони передали танкери іншим еміратським фірмам. Тому ці танкери не вийшли з комерційного обігу, а продовжили свою діяльність вже під новим керівництвом. Так само компанія Stream Ship Management Fzco стала найбільшим перевізником російської нафти після того, як перебрала управління танкерами, якими раніше керувала компанія Oil Tankers Scf Mgmt Fzc, що перебуває під санкціями OFAC.
Утримання та розширення тіньового флоту дозволяє Росії перевищувати граничну ціну на нафту. У березні 2024 року середня ціна Urals FOB Приморськ і Новоросійськ, а також ESPO FOB Козьмино зросла на ~$2 за барель, до рівня, що значно перевищує поріг верхньої цінової межі. Знижка на Urals FOB Приморськ і ESPO FOB Козьмино до Brent зменшилася на ~$0,4 за барель порівняно з попереднім місяцем.
Провідну роль у перевезенні російської нафти займають менеджери суден з ОАЕ, Китаю та Греції. У березні 2024 року 8 з 10 найбільших перевізників російської нафти були зареєстровані в ОАЕ або Китаї. Що стосується експорту російських нафтопродуктів, то серед найбільших постачальників домінували грецькі компанії, хоча в березні список очолювали Modern Gemi Isletmeciligi As (Туреччина) і Oil Tankers Scf Mgmt Fzco (ОАЕ).
За оцінками KSE Institute, доходи Росії від продажу нафти за поточних обмежень цін на нафту та санкційному статусі-кво, досягнуть $175 млрд в 2024 році та $152 млрд у 2025 році. Однак слабке дотримання санкцій може призвести до збільшення доходів до $206 млрд та $195 млрд у 2024 і 2025 роках відповідно.
