Війна в Ірані принесла Росії очікувані додаткові доходи, але стійка мирна угода посилить її структурні проблеми

KSE Institute опублікував червневий випуск Russia Chartbook: «Війна в Ірані принесла Росії очікувані додаткові доходи; стійка мирна угода посилить структурні проблеми». Нові дані показують, що вищі ціни на нафту підтримали російський експорт і бюджет. Але цей ефект уже частково слабшає, тоді як бюджетні та економічні проблеми Росії залишаються.

Війна в Ірані вже помітно вплинула на нафтові доходи Росії. Доходи від нафтового експорту зросли з $10,4 млрд на місяць у середньому за січень-лютий до $20,5 млрд у березні-травні. Нафтогазові доходи бюджету відреагували із затримкою в один місяць і зросли з $6,2 млрд на місяць у середньому в I кварталі до $13,6 млрд у квітні-травні.

У травні, однак, експортні доходи Росії дещо знизилися порівняно з квітнем. Це сталося через падіння експортної ціни на російську нафту з $95,2 до $88,7 за барель. Додатково вплинули українські удари по російських НПЗ: вони змістили частину експорту від нафтопродуктів до сирої нафти.

Вищі ціни на нафту не повністю перетворюються на додаткові доходи для бюджету. Частину ефекту з’їдають більші субсидії, якими Росія стримує внутрішні ціни на пальне. Ще один фактор — сильніший рубль, через який податки від видобутку дають менше доходів у рублевому вимірі. Водночас Росії допомогло скорочення дисконту на її нафту до світових цін. Частково це пов’язано з винятками OFAC, які знизили ризики для покупців російської нафти.

Якщо домовленість між США та Іраном втримається, а Ормузьку протоку повністю відкриють, ціни на енергоносії можуть нормалізуватися. Для Росії це означатиме менші глобальні ціни на нафту і ризик повернення санкцій США. У такому сценарії стійка мирна угода на Близькому Сході не допоможе Росії, а навпаки посилить її структурні проблеми.

Бюджетний дефіцит зростає повільніше, але проблеми залишаються. За січень-травень дефіцит федерального бюджету досяг 6,0 трлн рублів — проти переглянутих 5,8 трлн рублів за січень-квітень. Менший дефіцит у травні пояснюється насамперед стримуванням видатків: вони були на 30% нижчими, ніж у квітні, і на 25% нижчими за середній рівень січня-квітня.

Такий рівень видатків навряд чи вдасться довго утримувати. За січень-травень вони все одно були на 17% вищими, ніж за той самий період 2025 року. Водночас нафтогазові доходи впали на 30%, а доходи з інших джерел зросли лише на 12% р/р. Додатково нафтогазові доходи стримує демпферний механізм, який допомагає тримати внутрішні ціни на пальне нижчими. У травні ці субсидії зросли до 204 млрд рублів.

За таких умов бюджетні проблеми Росії, ймовірно, лише посилюватимуться. Економіка втрачає темп, ціни на енергоносії можуть знизитися, а видатки навряд чи залишаться на травневому рівні. Для покриття дефіциту Росія вже покладається на рахунки Казначейства. Внутрішні запозичення поки залишаються помірними, хоча й значно вищими, ніж торік. Ліквідні активи ФНБ не використовуються у великих обсягах. Але така модель фінансування навряд чи буде стійкою.

Окрема проблема — дедалі більша різниця між політикою уряду, і тим, на чому наполягає ЦБ РФ. Нещодавній закон, ухвалений Держдумою, дозволяє уряду збільшувати видатки й державний борг понад обмеження, закладені в бюджеті. Додатковий дефіцит планують покривати через внутрішні запозичення.

ЦБ РФ неодноразово попереджав, що зростання видатків без чітких бюджетних обмежень підштовхує інфляцію. Саме тому останнє зниження ставки лише на 25 б.п. майже не допомагає цивільній економіці, де бізнес і далі стикається з дорогими кредитами. Для уряду це також створює замкнене коло: що вищі ставки, то дорожче обслуговувати державний борг.