Санкції та російська економіка: ключові підсумки першого півріччя 2026 року

KSE Institute представляє новий випуск огляду «Санкції та російська економіка», який виходить двічі на рік та оцінює стан російської економіки і вплив санкцій. Цей випуск охоплює перше півріччя 2026 року. Автори аналізують ключові зміни в санкційній політиці, описують стан російської економіки, показують, як поглиблюються її макроекономічні та фіскальні вразливості, і представляють комплекс санкційних пропозицій.

У 2026 році санкції посилили за кількома важливими напрямами. Зокрема, продовжили запроваджувати обмеження проти тіньового флоту та його екосистеми, посилили протидію обходу санкцій і розширили обмеження проти фінансової та військово-промислової інфраструктури Росії. Однак серйозні перебої у світових потоках енергоносіїв через війну навколо Ірану завадили запровадити значно сильніші заходи проти російського енергетичного експорту. Тому загальна архітектура санкцій майже не змінилася. ЄС також зіткнувся з опором окремих держав-членів жорсткішим заходам. Це затримувало ухвалення санкційних пакетів і вимагало передбачати винятки.

Стрімке зростання цін на енергоносії принесло Росії значні додаткові доходи та дещо покращило короткострокові перспективи її економіки. Доходи від експорту нафти зросли із середніх $10,4 млрд на місяць у січні-лютому до $19,1 млрд у березні, $21,5 млрд у квітні та $20,8 млрд у травні. Загалом у березні-червні Росія отримала щонайменше $35,7 млрд додаткових доходів.

Водночас федеральний бюджет отримав від цього менше, ніж можна було б припустити з огляду на загальний обсяг експортних доходів. У квітні-червні Росія витратила близько 620 млрд рублів на стримування внутрішніх цін на пальне, а субсидії енергетичним компаніям суттєво зросли. Тому, хоча базові нафтогазові доходи у другому кварталі збільшилися на 1,6 трлн рублів, їхній додатковий внесок до бюджету становив лише близько 0,8 трлн рублів.

Відновлення українських ударів по російській нафтопереробній і паливній інфраструктурі також частково зменшило вигоду від високих світових цін на енергоносії. На піку атак робота близько 40% нафтопереробних потужностей Росії була порушена або обмежена, а виробництво бензину було приблизно на 25% нижчим, ніж у червні 2025 року. Скорочення обсягів переробки та експорту дорожчих нафтопродуктів обмежило здатність Росії повною мірою скористатися додатковими енергетичними доходами. Українські удари також призвели до додаткових бюджетних витрат, посилили інфляційний тиск і збільшили витрати в економіці загалом.

Важливо, що додаткові енергетичні доходи не усунули фундаментальних економічних і фіскальних проблем Росії. Її економіка залишається у стагнації. У першому кварталі вона скоротилася на 0,6% порівняно з попереднім кварталом і на 0,2% порівняно з тим самим періодом минулого року. Зростання надалі стримують жорстка монетарна політика, уповільнення внутрішнього попиту, нестача працівників, обмежений доступ до технологій, а також інші наслідки санкцій і війни для економіки.

За перше півріччя дефіцит федерального бюджету Росії сягнув 5,7 трлн рублів, або 2,7% ВВП. Це більше, ніж за весь 2025 рік, на 51% вище за початковий план і на 19% — за переглянутий. Покращення щомісячного балансу бюджету у травні та червні пояснювалося переважно скороченням видатків, а не зростанням енергетичних доходів. Водночас фіскальний тиск залишається значним.

Фінансувати дефіцит стає дедалі складніше. У першому півріччі Росія значною мірою покладалася на внутрішні запозичення та залишки коштів на рахунках казначейства, лише обмежено використовуючи Фонд національного добробуту. Наприкінці півріччя вартість запозичень зросла, а попит із боку російських банків знизився. Через це окремі аукціони державних облігацій не відбулися або були скасовані. Уряд, імовірно, зможе й надалі розміщувати облігації через державні банки, але за вищою фактичною вартістю або з більшою залежністю від інструментів із плаваючою ставкою.

Водночас конфлікт між монетарною та фіскальною політикою загострився, а баланс змістився на користь фіскального розширення. Центральний банк Росії намагається стримувати спричинену війною інфляцію за допомогою жорсткої монетарної політики, тоді як уряд збільшує видатки та запозичення для фінансування війни.

Нещодавні зміни до законодавства дозволяють збільшувати видатки та державний борг понад ліміти, встановлені законом про бюджет, що посилює побоювання щодо фіскального домінування. Подальше пом’якшення монетарної політики може дестабілізувати ринок облігацій. Водночас тривале збереження високих ставок обмежуватиме активність приватного сектору та збільшуватиме вартість фінансування державного боргу.

Прогноз на друге півріччя 2026 року значною мірою залежатиме від темпів нормалізації світових енергетичних ринків і продовження українських ударів по російській енергетичній інфраструктурі. Тривала глобальна нафтова криза підтримуватиме експортні та бюджетні доходи Росії, але не розв’яже внутрішню паливну кризу й не зробить дефіцит бюджету стійким. Якщо світовий ринок нафти швидше повернеться до профіциту, Росія повніше відчує наслідки нижчих нафтових доходів, тривалої стагнації та посилення фіскального тиску і проблем із фінансуванням.

Автори наголошують, що зростання економічних і фіскальних вразливостей Росії відкриває додаткові можливості для посилення санкційного тиску. Вони пропонують підготувати нові заходи в енергетиці, фінансовому секторі та експортному контролі й запровадити їх, щойно це дозволять геополітичні умови.

Йдеться про повне припинення імпорту російського викопного палива, посилення тиску на покупців російських нафти й газу, заборону морських послуг для перевезення російської нафти, санкції проти тіньового флоту та його екосистеми, розширення обмежень проти російського фінансового сектору, посилення технологічних санкцій, жорсткіші заходи проти посередників у третіх країнах, які допомагають обходити санкції, та посилення контролю за криптовалютами й альтернативними платіжними системами.