Протидія тіньовому флоту: Посилення контролю обмежує здатність 🇷🇺 обходити граничні ціни на нафту

KSE Institute представив лютневий Russia Chartbook “Протидія тіньовому флоту: посилення контролю обмежує здатність Росії обходити граничні ціни на нафту”. Нещодавні заходи у вигляді притягнення до відповідальності окремих суден російського тіньового виявилися ефективними. Незважаючи на зовнішній тиск і підрив макроекономічних резервів, російська економіка, стимульована витратами на війну, зросла на 3,6% у 2023 році. Це наочно демонструє, що режим санкцій може і повинен вдосконалюватися. Зокрема, Україні та її союзникам необхідно і надалі посилювати контроль за дотриманням граничної ціни на нафту та сприяти скороченню тіньового флоту.

У 2023 році зовнішнє середовище Росії різко погіршилося, що передусім відобразилося на експорті товарів, обсяги якого скоротилися на 28% до $424 млрд. Це призвело до значного скорочення профіциту торговельного ($120 млрд, -62%) та поточного рахунків ($51 млрд, -79%), що підірвало макроекономічну стабільність. Водночас з кінця 2022 року рубль знецінився на понад 40% по відношенню до євро та долара США, що посилило інфляційний тиск. Щоб протидіяти цьому, ЦБ РФ підвищив процентні ставки на 850 базисних пунктів і відновив контроль за рухом капіталу.

Посилене застосування енергетичних санкцій також позитивно вплинуло на ситуацію. Зокрема, країни коаліції застосовують санкції до окремих тіньових суден та змушують їх припинити діяльність, сприяючи більшій відповідальності та обачливості серед інших учасників торгівлі. На сьогоднішній день OFAC включив 27 суден до переліку активів підсанкційних утворень, які наразі залишаються бездіяльними або стикаються з труднощами у пошуку покупців. Ще близько 125 суден можуть потрапити під санкції через їхні (минулі) зв’язки з американськими постачальниками послуг. Важливо зазначити, що переслідування суден призвело до збільшення знижки на російську нафту до Brent з ~$11-12 за барель у листопаді до ~$15 за барель у січні.

KSE Institute прогнозує зниження експорту нафти і газу з $230 млрд у 2023 році до $197 млрд у 2024 році та $177 млрд у 2025 році. Як наслідок, очікується, що загальний поточний рахунок платіжного балансу матиме профіцит лише $49 млрд та $32 млрд у 2024-25 роках, відповідно. Збереження тиску шляхом санкцій має вирішальне значення, враховуючи, що зміна цін на нафту на $10 за барель може вплинути на доходи від експорту приблизно на $25-30 млрд на рік.

Як і очікувалося, війна та санкції виснажують макроекономічні резерви. Незважаючи на дефіцит бюджету в 1,9% ВВП у 2023 році та збільшення ненефтегазових доходів, що дозволило здійснити додаткові видатки (3 трильйони рублів), фінансування ускладнюється, оскільки доступ до зовнішніх джерел стає більш обмеженим. Росія значною мірою покладалася на Фонд національного добробуту, використавши майже половину своїх ліквідних активів з лютого 2022 року. У майбутньому тягар може лягти на російську банківську систему, оскільки санкції обмежують доступ до резервів.

Потужне економічне відновлення, що наразі спостерігається в Росії, зумовлене фіскальними стимулами, які пов’язані з війною. Очікується, що цей ефект посилиться у 2024 році, потенційно додавши 2,5 в.п. до темпів зростання ВВП. Хоча економіка повністю відновилася після початкового шоку, спричиненого війною та санкціями, основні фактори вразливості збереглися, і проблеми можуть знову виникнути в майбутньому.

Для того, щоб виявити ці економічні слабкості та стримувати діяльність Росії у 2024 році та в наступні роки, KSE Institute пропонує посилити контроль за дотриманням цінових обмежень шляхом активізації розслідувань та застосування штрафних санкцій; продовжувати боротьбу з тіньовим флотом, в тому числі шляхом запровадження вимог щодо страхування; знизити граничні ціни на сиру нафту та нафтопродукти; запровадити повну заборону на імпорт російських вуглеводнів; а також обмежити надання послуг, пов’язаних з нафтою та газом, на які покладається Росія.