Подальше послаблення макроекономічної стабільності РФ вимагатиме додаткових заходів

KSE Institute представив березневий Russia Chartbook “Подальше послаблення макроекономічної стабільності Росії потребуватиме додаткових заходів.” Зовнішня торгівля Росії стабілізувалася на новому постсанкційному рівні, при якому обсяги експорту скоротилися, тоді як імпорту – значно відновилися. Що стосується фіскальної політики, то збільшення видатків призводить до зростання бюджетного дефіциту. Ми очікуємо, що виснаження макроекономічних резервів суттєво обмежить політичний простір в майбутньому, і фундаментальні недоліки економіки проявляться щойно фіскальні стимули, пов’язані з війною, будуть скасовані. Тіньовий флот Росії також зазнає дедалі більшого тиску, оскільки запровадження санкцій щодо танкерів з боку OFAC виявилося ефективною стратегією. Тим не менш, необхідно докласти більше зусиль для подальшого підриву макроекономічної стабільності Росії та обмеження її здатності вести війну.

Нещодавні позитивні зрушення у сфері енергетичних санкцій – збільшення знижки на російську нафту – є результатом впровадження примусових заходів OFAC, зокрема, включення до списку (тобто введення санкцій) окремих танкерів тіньового флоту. Ці заходи суттєво підривають здатність Росії ухилятися від дотримання граничної ціни на нафту. Наразі OFAC включив 41 судно до переліку активів підсанкційних об’єктів. Лише 5 танкерів завершують досанкційні рейси; інші розвантажуються і не мають запланованих рейсів або ж не можуть знайти покупців свого вантажу.

У ширшому контексті, у 2023 році Росія зіткнулася з більш несприятливими зовнішніми умовами, оскільки її зовнішня торгівля стабілізувалася на рівні ~$100 млрд для експорту та $75 млрд для імпорту за квартал. Це призвело до значного скорочення профіциту торговельного та поточного рахунків – на 62% та 79%, відповідно, порівняно з 2022 роком. Як наслідок, рубль знецінився, що спонукало ЦБ РФ до різкого підвищення процентних ставок та відновлення контролю за рухом капіталу.

До того ж дефіцит бюджету Росії стрімко зріс протягом перших двох місяців цього року. Збільшення витрат у січні-лютому призвело до того, що дефіцит сягнув 92% від річного плану, склавши 1,5 трильйона рублів. Через невизначеність щодо майбутніх надходжень до бюджету російська влада розглядає можливість підвищення податків на доходи фізичних та юридичних осіб на загальну суму 4 трильйони рублів.

Щоб забезпечити фінансування бюджету у 2022-23 роках, Росія вичерпала важливі макроекономічні резерви, що обмежило її політичний простір у поточному та наступних роках. З лютого 2022 року Росія використала половину ліквідних активів ФНД, у тому числі всю тверду валюту. Крім того, через санкції центральний банк позбавлений доступу до резервів на суму понад $300 млрд. Хоча дехто може стверджувати, що зростання ВВП на 3,6% у 2023 році свідчить про стійкість російської економіки, вкрай важливо відзначити перехід Росії до економіки воєнного часу, за якої військові видатки ($100 млрд у 2024 році) є рушієм росту ВВП (+2,5% у 2024 році). Проте щойно цей стимул припиниться, фундаментальні проблеми економіки, як-от брак інвестицій та кваліфікованої робочої сили, суттєво обмежать темпи економічного зростання.

Хоча зовнішнє середовище Росії значно погіршилося, посилення тиску на неї вимагатиме додаткових заходів з боку союзників України. Незважаючи на початковий успіх стратегії OFAC, значні обсяги іноземної валюти від експорту енергоносіїв продовжують надходити до Росії, а зростання світових цін на нафту сприяє цьому. 

Після падіння середньої ціни на нафту Urals нижче граничної позначки в $60 за барель у грудні, вона знову зросла до $62 за барель у січні і досягла $66-67 за барель у лютому. Зростання середньої експортної ціни на $3,40 за барель забезпечило додатковий дохід від продажу нафти на суму понад $470 млн. минулого місяця. До того ж у лютому відновилися надходження до бюджету від нафтогазового сектору, насамперед завдяки зростанню цін, змінам у режимі оподаткування енергоносіїв та стабільно низькому рівню дотримання граничних цін на нафту і газ.

Для того, щоб виявити ці економічні слабкості KSE Institute пропонує посилити контроль за дотриманням цінових обмежень, продовжити боротьбу з тіньовим флотом, знизити граничні ціни на сиру нафту та нафтопродукти, запровадити повну заборону на імпорт російських вуглеводнів, а також обмежити надання послуг, пов’язаних з нафтою та газом, на які покладається Росія.