Як заборона морських послуг може посилити тиск на Росію для досягнення миру

KSE Institute опублікував новий аналітичний звіт «Як заборона морських послуг може посилити тиск на Росію для досягнення миру», у якому аналізується, як всеосяжна заборона на надання морських послуг для експорту російської нафти може суттєво послабити спроможність Росії фінансувати війну.

Поки повномасштабна війна Росії проти України наближається до четвертих роковин, Кремль і надалі наполягає на своїх максималістських вимогах та нарощує удари по цивільному населенню й об’єктах критичної інфраструктури. Втім, за цією впевненістю Росії криються глибокі й зростаючі вразливості її економіки — передусім залежність від експорту нафти й газу та відповідних доходів, які нині опинилися під серйозним тиском.

Уперше з початку повномасштабної війни Росія зазнає тривалого тиску одночасно з боку низьких цін на нафту та жорстких санкцій. Це створює стратегічне вікно можливостей для ЄС та його партнерів посилити економічний тиск і спонукати Кремль до предметних переговорів.

Обмеження механізму цінової стелі

Аналіз показує, що механізм цінової стелі на нафту, запроваджений для обмеження доходів Росії за умови збереження поставок на глобальний ринок, не дав бажаних результатів. Хоча на початку 2023 року він тимчасово збільшив знижки на російську нафту, слабкий контроль дозволив масово обходити обмеження шляхом фальсифікації цінової інформації. У результаті доходи від експорту нафти продовжували надходити та фінансувати війну.

Ефективніша альтернатива: заборона на морські послуги

KSE Institute підтримує заміну чинного механізму цінової стелі простішим і більш дієвим інструментом — забороною на надання морських послуг компаніями ЄС для транспортування російської нафти.

Звіт підтримує пропозицію Європейської комісії запровадити таку заборону в межах 20-го пакета санкцій ЄС, однак наголошує, що вона має поширюватися на весь експорт російської нафти, а не лише на сиру нафту, та бути ухваленою всіма партнерами G7+.

Аналіз виходить із припущення, що заборона не повинна набрати чинності пізніше ніж 1 липня 2026 року. У базовому сценарії заборона на морські послуги призведе до:

• скорочення обсягів експорту російської нафти на 1,4 млн барелів на добу у другій половині 2026 року (–18% порівняно з 2025 роком) та на 0,8 млн барелів на добу в 2027 році (–11%);
• збільшення  дисконту на російську нафту та зростання витрат на перевезення;
• зменшення сукупних експортних надходжень приблизно на 46 млрд доларів США за 18 місяців;
• скорочення бюджетних доходів від нафти й газу приблизно на 23 млрд доларів США за цей період.

З огляду на вже наявне зниження цін та нещодавні санкції США проти найбільших російських нафтових компаній, ці втрати суттєво поглиблять проблеми з федеральним бюджетом та ослаблять економіку Росії.

Ключові виклики впровадження

У звіті наголошується, що ефективність заборони на морські послуги залежатиме від належного виконання та узгодженого контролю. 

Протидія тіньовому флоту

Заборона на надання послуг неминуче стимулюватиме Росію до розширення тіньового флоту, збільшуючи кількість застарілих і погано застрахованих суден, що проходять через Балтійське, Чорне та Північне моря. Без рішучих дій це створюватиме зростаючі економічні, екологічні та безпекові ризики.

Тому KSE Institute рекомендує:

• розширити списки санкційних суден у всіх юрисдикціях G7+;
• націлитися на мережі в країнах поза коаліцією, які підтримують діяльність підсанкційних суден;
• забезпечити дотримання міжнародного морського права, зокрема затримувати судна, що працюють без чинного прапора.

Узгодженість у межах коаліції G7+

Тісна координація між партнерами G7+ є критично важливою з огляду на роль британських і американських страховиків у покритті основного флоту танкерів. 

Досвід із ціновою стелею показав, що регуляторна неузгодженість послаблює контроль за дотриманням санкцій. За відсутності спільних стандартів судна можуть переходити до альтернативних страховиків для обходу обмежень.

Вплив на легальний судноплавний бізнес

Перехід від цінової стелі до заборони на надання послуг по-різному вплине на операторів G7+, зокрема найбільше — на грецькі судноплавні компанії. Важливу роль також відіграють судна під мальтійським прапором та британські, американські й норвезькі страхові компанії.

Водночас у звіті зазначається, що ефективно впроваджена заборона в довгостроковій перспективі принесе користь легальному судноплавству. Швидке зростання тіньового флоту підриває позиції сумлінних операторів і створює серйозні екологічні ризики. Крім того, російська нафта не є незамінною для більшості компаній G7+, які неодноразово залишали цей ринок у разі зростання комплаєнс-ризиків.