• Українська
  • English
#JointPaper
7 Травня 2024

Як використати фінансову систему для посилення експортного контролю над Росією?

Підготовлено: Бенджамін Хільгеншток, Еліна Рибакова, Анна Власюк, Гунтрам Б. Вольф
Редактори та співавтори:

Експерти КSE Institute Бенджамін Хільгеншток, Еліна Рибакова та Анна Власюк спільно з Гунтрамом Б. Вольфом з Bruegel опублікували дослідження “Використання фінансової системи для посилення експортного контролю над Росією”. Автори аналізують, як фінансові та нефінансові установи можуть сприяти посиленню контролю над російським імпортом товарів військового призначення.

Дотримання експортного контролю стикається з серйозними викликами. У 2023 році Росія імпортувала товарів, які ЄС, США та їхні партнери вважають критично важливими для російських військових зусиль (так звані “товари військового призначення”), на суму $12,5 млрд. Незважаючи на те, що західні компанії припинили пряму торгівлю з Росією, їхня продукція все ще потрапляє на російські ринки через посередників у країнах, як материковий Китай (56,3%), Гонконг (19,3%), Туреччина та ОАЕ.

Приватний сектор недостатньо ефективно контролює свої ланцюги постачання і дистрибуції, а західні політики не приділяють достатньої уваги посиленню контролю за експортом західних технологій. У 2023 році компанії з країн санкційної коаліції все ще забезпечували 40% російського імпорту товарів військового призначення, які переважно вироблялися (61%) та постачалися (93%) з третіх країн. Це має прямі наслідки для України: 95% з майже 2800 іноземних компонентів, які були виявлені в російському озброєнні на полі бою, походять від виробників країн санкційної коаліції.

Автори пропонують покращити дотримання експортного контролю, використовуючи роль фінансової системи в міжнародній торгівлі.

По-перше, самі фінансові установи можуть брати участь у моніторингу та протидії незаконним операціям з товарами, що підпадають під дію санкцій. Забезпечення експортного контролю є подібним до боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму, оскільки воно стикається з такими проблемами, як-от складні ланцюги поставок, непрозорі структури власності та залежність від менш регульованих юрисдикцій. Таким чином, існуючі нормативно-правові рамки та встановлені внутрішні системи відповідності в банках можуть бути адаптовані для виявлення таких схем. Маючи доступ до великої кількості фінансових даних, банки мають всі можливості для відстеження операцій з товарами, що підлягають експортному контролю.

По-друге, нефінансові організації повинні переймати досвід банків і впроваджувати посилені процедури належної перевірки для дотримання вимог експортного контролю. Спираючись на практику банків щодо застосування стандартів “знай свого клієнта” та “знай клієнта свого клієнта”, компанії можуть краще виявляти та перешкоджати підозрілим операціям із підсанкційними товарами в складних ланцюгах поставок.

Стимули відіграють вирішальну роль. Банки розробили системи комплаєнсу, тому що ризик виявлення порушень і потенційних штрафів суттєво переважав над витратами. Для нефінансових компаній ситуація інша. Влада повинна продемонструвати свою здатність і готовність розслідувати порушення і накладати значні штрафи. 

Посилення експортного контролю не відбувається без витрат. Але західні посадовці повинні порівняти ці витрати з ризиками військових досягнень Росії. Оскільки недостатнє дотримання санкцій дозволяє Росії виробляти більше зброї і продовжувати війну, витрати для союзників України також зростають. Більш глобально, на карту поставлено довіру до Заходу.



Контакти

Як ми можемо допомогти?