На судна під управлінням китайських і російських компаній припало 56% перевезень тіньового флоту

Згідно з липневим випуском Russian Shadow Fleet Tracker від KSE Institute, у червні 2026 року Росія вивозила морем близько 6 млн барелів нафти й нафтопродуктів на добу — на 4,7% більше, ніж у травні, і на 8,7% більше, ніж роком раніше. Для перевезень було залучено 325 різних танкерів, з яких 176, або 54%, належали до тіньового флоту. Порівняно з травнем обсяг перевезень танкерами тіньового флоту майже не змінився, скоротившись лише на 0,2%, однак у річному вимірі зріс на 24,9%. Серед тіньових танкерів 94% були старші за 15 років.

Нафту й нафтопродукти тіньовий флот відвантажував переважно через тихоокеанські порти (42%, близько 1,4 млн барелів на добу) і Балтику (29%, 938 тис. барелів на добу). На арктичні порти припало 15% перевезень (491 тис. барелів на добу), а на чорноморські — 14% (457 тис. барелів на добу).

Ключові напрямки для нафти, перевезеної тіньовим флотом, — Китай та Індія, 36% і 18% відповідно. Значна частина поставок залишається непрозорою: кінцевий пункт призначення був невідомий для 40% перевезень. Серед окремих покупців сирої нафти у квітні–червні 2026 року найбільші частки мали індійська IOC, китайська Shandong Yulong та група покупців, пов’язаних із Mercuria і портом Циндао, — разом 26%. Для нафтопродуктів на бразильську Atem Group і китайську Fuhaichuang Petrochemical сукупно припало 6%, тоді як на інших покупців — 81% обсягів.

На судна під управлінням компаній із Китаю та Росії припало 56% перевезень тіньового флоту, з яких 34% — на китайські компанії, а 22% — на російські. Десять найбільших суднових менеджерів забезпечили 29% загального обсягу, а оператори колишніх танкерів «Совкомфлоту» — 17%. На судна під прапорами Росії та Камеруну припало 53% перевезень — 28% і 25% відповідно.

У червні 48 тіньових танкерів, або 27% від загальної кількості таких суден, працювали під покриттям п’яти російських страховиків — Balance Insurance JSC (20 суден), «АльфаСтрахування» (15), «Согаз» (11), AMT Insurance (1) та АСТК (1). Із них 42, або 88%, перебувають під санкціями принаймні однієї юрисдикції — ЄС, США, Великої Британії, Канади, Австралії чи Нової Зеландії, а 22, або 46%, ходять під російським прапором.