Зниження цін на енергоносії знову посилює тиск; дефіцит бюджету зростає

KSE Institute опублікував серпневий випуск Russia Chartbook: «Зниження цін на енергоносії знову посилює тиск; бюджетний дефіцит зростає». У липні доходи Росії від нафтового експорту продовжили скорочуватися, бюджетний дефіцит зріс, а можливостей для його фінансування стало ще менше. Макроекономічні перспективи також залишаються під ризиком.

У липні доходи Росії від нафтового експорту знизилися до $13,8 млрд проти $15,8 млрд у червні. Цього разу головною причиною стало скорочення обсягів експорту, тоді як ціни майже не змінилися. Середня експортна ціна російської нафти становила $63,9 за барель проти $65,2 у червні, а загальний експорт нафти та нафтопродуктів скоротився з 7,6 до 7,0 млн барелів на добу. Поставки сирої нафти зменшилися через тимчасову зупинку порту Новоросійськ, а експорт нафтопродуктів — через українські удари по російських НПЗ та пов’язані з ними обмеження на експорт дизельного пального, бензину й газойлю.

Після двох місяців відносної стабільності бюджетний дефіцит знову зріс. За січень-липень він досяг 6,5 трлн рублів, збільшившись у липні приблизно на 600 млрд. У липні доходи, не пов’язані з нафтою та газом, впали на 22% порівняно з червнем, тоді як видатки зросли на 13%. Саме це й збільшило дефіцит. За підсумками семи місяців він на 40% більший, ніж за той самий період 2025 року, і на 34% перевищує переглянутий річний план Мінфіну у 4,8 трлн рублів. Проблеми помітні й на регіональному рівні: у першій половині 2026 року 56 із 89 регіонів, включно з окупованими територіями, мали дефіцитні бюджети.

Можливостей для фінансування дефіциту стає дедалі менше. У липні випуск ОФЗ впав до найнижчого рівня з вересня 2022 року після повного призупинення аукціонів, оскільки Мінфін не зміг залучити кошти на прийнятних умовах. Ситуацію ускладнюють і проблеми з ліквідністю російських банків. За заявами влади, аукціони не відновляться щонайменше до вересня. Проблеми є і з іншими джерелами фінансування: вартість неліквідних активів Фонду національного добробуту за місяць скоротилася на 500 млрд рублів через падіння вартості акцій державних компаній, передусім Сбербанку.

Макроекономічні перспективи залишаються під ризиком. За даними Росстату, у другому кварталі 2026 року реальний ВВП Росії зріс на 1,3% після скорочення в першому кварталі. Водночас до цих даних варто ставитися обережно, оскільки Росстат неодноразово переглядає свої оцінки. Інфляція в липні залишилася на рівні 6% р/р, тоді як інфляційні очікування підприємств і населення різко зросли — до 20,2% і 14,7% відповідно проти 15,9% і 12,4% місяцем раніше. Ціни зростають у дедалі більшій кількості категорій, а удари по важливій інфраструктурі тривають. Довгострокові прогнози для російської економіки на 2026-2027 роки залишаються слабкими.