Росія нарощує експорт сирої нафти через удари по НПЗ, а нестача тіньового флоту посилює залежність від західних морських послуг

У травні 2026 року морський експорт російської нафти знизився на 2,5% порівняно з квітнем, але залишався на 1,5% вищим, ніж рік тому, згідно з червневим випуском Russian Oil Tracker від KSE Institute. Експорт сирої нафти майже не змінився — близько 3,88 млн барелів на добу, тоді як експорт нафтопродуктів знизився до 1,89 млн барелів на добу через зупинку відвантажень із Туапсе. У квітні 2026 року доходи Росії від експорту нафти зменшилися на $0,7 млрд — до $20,8 млрд, що на $8,2 млрд більше, ніж рік тому.

Залежність Росії від західних морських послуг зросла до 42% — танкери зі страхуванням IG P&I перевозили 27% сирої нафти та 73% нафтопродуктів. Після ударів українських дронів по НПЗ Росія була змушена збільшити експорт сирої нафти через скорочення обсягів переробки, проте власного тіньового флоту для перевезення додаткових обсягів їй забракло. До того ж американський вейвер дозволив застрахованим танкерам завершити вже розпочаті рейси, що ще більше посилило залежність Росії від західних морських послуг у квітні та травні.

Середня ціна Urals FOB знизилася приблизно на $11,5 за барель — до близько $85, усе ще значно вище за переглянуту цінову стелю ЄС, тоді як ESPO FOB Kozmino зросла приблизно на $2,3 — до близько $95 за барель. Ціни майже на всі нафтопродукти, крім вакуумного газойлю, також перевищували відповідні цінові стелі. Попри це, перевезення тривали — переважно на танкерах грецьких та інших європейських компаній: п’ять із десяти найбільших перевізників сирої нафти та сім із десяти найбільших перевізників нафтопродуктів у травні були грецькими.

Тіньовий флот залишається ключовим інструментом експорту. За оцінками KSE Institute, у травні з російських портів вийшли або брали участь у перевалці з судна на судно (STS) 185 завантажених танкерів тіньового флоту із сирою нафтою та нафтопродуктами, причому 92% із них були старшими за 15 років.

Станом на 17 червня 2026 року США, Велика Британія, ЄС, Австралія, Канада та Нова Зеландія спільно внесли до санкційних списків 653 унікальні нафтові танкери, зокрема ще 71 і 23 судна, які у червні додатково підсанкціонували Велика Британія та Канада відповідно. Попри це, багато підсанкційних суден продовжують перевозити російську нафту.

У травні виробники, що перебувають під санкціями США, — «Роснєфть», «Лукойл», «Газпромнєфть» та «Сургутнєфтєгаз» — відновили свою частку в експорті сирої нафти до 61% після її падіння до 4–8% у січні–березні 2026 року. Водночас частка компаній з ОАЕ — Redwood Global Supply FZE LLC та Alghaf Marine DMCC — скоротилася до 14% після 33% у квітні.

Головними покупцями залишалися Індія, Китай і Туреччина. Індія збільшила імпорт російської сирої нафти на 23% — до 1,9 млн барелів на добу, Китай скоротив його на 10% — до 1,2 млн барелів на добу, а Туреччина — до 130 тис. барелів на добу, що стало найнижчим показником від початку повномасштабного вторгнення.

KSE Institute переглянув прогноз доходів Росії від експорту нафти після оголошення про хитке перемир’я між США та Іраном. За базовим сценарієм, за чинних цінових обмежень і збереження чинного санкційного режиму, доходи зростуть зі $158 млрд у 2025 році до $183 млрд у 2026 році. За посилення санкційного тиску доходи зростуть лише помірно — до $162 млрд, тоді як за слабкого виконання санкцій можуть сягнути $193 млрд. Сукупні втрати Росії від експорту нафти з березня 2022 року оцінюються у $194,8 млрд.