Створення «вільних від тіньового флоту зон»

KSE Institute представив нове дослідження “Створення «вільних від тіньового флоту зон”, у якому  висвітлюється екологічна небезпека, яку становить тіньовий флот Росії. У звіті представлено механізм забезпечення виконання вимоги щодо належного страхування від розливу нафти і, таким чином, створення «безтіньових зон» для зменшення ризиків для навколишнього середовища.

Починаючи з 2022 року, Росія інвестувала 10 мільярдів доларів у розширення свого тіньового флоту, створеного для обходу верхньої межі цін на нафту, встановлену країнами G7+. Понад 70% експорту нафти морем з Росії зараз здійснюється з використанням старих, неналежно застрахованих суден, що суттєво збільшує ризик масштабного розливу нафти в європейських водах.

У першому півріччі 2024 року майже 75% російської нафти транспортувалося з портів Балтійського та Чорного морів, з яких 60% припадало на тіньові танкери. Це означає, що три завантажені танкери тіньового флоту щодня проходять через води Північної Європи, включаючи Данські протоки та Ла-Манш. Вже траплялися інциденти, як-от посадка на мілину та зіткнення, і масштабна аварія – це лише питання часу, що може призвести до екологічної катастрофи, ліквідація якої вимагатиме значних фінансових ресурсів.

Дослідження KSE Institute пропонує стратегію зменшення екологічних ризиків, які створює російський тіньовий флот. Запропонований план спрямований на дотримання вимоги щодо наявності належного страхування від розливу нафти – для захисту навколишнього середовища і забезпечення загальної безпеки мореплавства в водах країн коаліції. Ключові елементи стратегії включають:

• Розкриття інформації про страхування: Судна, що проходять через води країн коаліції, повинні надати докази відповідності вимогам страхування, встановленим міжнародними конвенціями та регламентами Міжнародної морської організації (IMO), включаючи документацію, що дозволяє оцінити адекватність страхового покриття, наприклад, перевірену аудитором фінансову звітність та кредитний рейтинг від авторитетного агентства.

• Механізм правозастосування:

1. Дипломатичні заходи: Діяти в рамках існуючої нормативно-правової бази, закликаючи держави прапора та класифікаційні товариства забезпечувати належне страхування танкерів від розливу нафти та дотримуватися всіх міжнародних норм і правил.

2. Комерційні стимули: Притягати до відповідальності держави прапора, сертифікаційні товариства, власників суден та фрахтувальників за недотримання вимог страхування, а також за наслідки інцидентів.

3. Призначення незастрахованих суден: Застосовувати санкції до танкерів, які не виконують вимоги щодо страхування або мають неналежне страхування, усуваючи їх з експлуатації.

4. Зупинка суден у випадках підвищеного ризику: Країни коаліції повинні мати повноваження зупиняти судна, що становлять негайну екологічну або безпекову загрозу.

Стратегія KSE Institute гарантує, що права, передбачені міжнародним морським правом, не будуть порушені, а нафтові ринки не зазнають дестабілізації, що могло б призвести до зростання цін. План розроблено для захисту навколишнього середовища без шкоди для глобальних поставок нафти:

• Мінімальні порушення: Реальна загроза санкцій змусить операторів тіньового флоту дотримуватися вимог, оскільки їхнє недотримання призведе до значних фінансових втрат через простоювання суден. Існуючі системи страхування від розливу нафти дозволяють легко отримати адекватне покриття.

• Відсутність впливу на ціни на нафту: З моменту початку кампанії з призначення суден тіньового флоту наприкінці 2023 року, санкції щодо танкерів не вплинули на ціни на нафту. Згідно з аналізом, ціни здебільшого залежать від рішень ОПЕК+, а не від санкцій.

• Обмежений вплив на російський експорт: Через низьку собівартість видобутку нафти ($10-15 за барель), Росія навряд чи скоротить експорт нафти. До того ж вона не може собі цього дозволити, враховуючи залежність експортних надходжень і доходів бюджету від нафти.

З огляду на серйозні та нагальні екологічні ризики, країни коаліції повинні забезпечити, щоб судна, які проходять через європейські води, мали належне страхування від розливу нафти.

Цей звіт є продовженням попередніх досліджень «Оцінка тіньового флоту» та «Ядро російського тіньового флоту», в яких було проаналізовано зростання тіньового флоту та визначено судна для майбутніх санкцій.